Виховні заходи

                     ВИЗВОЛЕННЯ КРИВОРІЖЖЯ

  Лютий 2017 - святкування 73-ї річниці визволення      Криворіжжя від німецько-фашистських загарбників

   За свою історію наша Батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого випробування як Велика Вітчизняна війна, на долю нашого народу не випадало. Не можна забути війну, яку назвали Великою Вітчизняною! У 2017 році відзначається 73-річниця звільнення України і Дніпропетровської області від фашистських загарбників. 8 вересня 1943 року розпочалося визволення нашої області від фашистських окупантів. Вже 10 вересня були звільнені селища Межова та Петропавлівка.

   Сім довгих місяців гриміли бої на фронтових дорогах Дніпропетровщини; 9 березня 1944 року повністю визволено Дніпропетровську область.

    Останнім було звільнено село Широке Криворізького району – 29 лютого 1944 року. Десятки військових частин і підрозділів брали участь у жорстоких боях. Почесне звання «Дніпропетровських» отримали 152-а стрілецька дивізія, 236-а стрілецька дивізія, 58-й гвардійський мінометний полк, 518-й гарматний та 114-й зенітно-артилерійські полки, 8-й моторизований понтонно-мостовий полк, 4-а та 5-а понтонно-мостові бригади. «Дніпропетровськими» стали 3-тя гвардійська авіаційна дивізія дальньої дії та 11-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія 17-ої повітряної армії. Жителі Дніпропетровщини пишаються тим, що 188 уродженців області носять почесне звання Героя Радянського Союзу, а 6-ом із них це звання присвоєно двічі: А.Брандісу, О.Федорову, Д.Глінці,  Г.Кравченку,  В.Михлику, П.Тарану.

   …23 жовтня 1943 року на підступи до Кривого Рога вийшли радянські війська. Наступного дня танкісти 18-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії з десантом піхоти прорвались в центр міста, але не змогли утриматись там і відійшли до станції Калачевська й рудників ім. Леніна та ім. Орджонікідзе. Прагнучи за всяку ціну утримати залізорудний басейн, німецько-фашистське командування зосередило в районі Нікополя і Кривого Рогу спочатку 13, а пізніше 23 дивізії, в т. ч. 4 танкових і одну моторизовану, які чинили відчайдушній опір радянським військам. Бої на північній околиці міста затягнулись до початку 1944 рр. 17 лютого 1944 рр. війська 37-ї і 46-ї армій, що входили до складу 3-го Українського фронту, відновили наступ на Криворізькому напрямі. 37-а армія обходила місто з північного сходу, а 46 – з південного сходу. В боях на південь від міста брали участь уцілілі групи з колишнього партизанського загону Сєднєва.    Врятувати від зруйнування заміновану фашистами греблю водосховища КРЄС радянським воїнам допоміг загін Миколи Павловича Гриньова “Червоногвардієць”. Прорвавши оборонні рубежі ворога, 28-а і 15-а гвардійські стрілецькі дивізії 21 лютого визволили станцію Довгинцево. Наступного дня вони форсували річку Саксагань і вийшли на Західну око- лицю Кривого Рога. В цей час інші з’єднання вибили ворога з південно-східного району міста. 22 лютого розгорнулись бої 10-ї гвардійської, 188-ї Нижньодніпровської та інших стрілецьких дивізій за очищення від окупантів північної частини міста. Наступ піхотних частин і з’єднань посилювався діями артилерії, танків і авіації. Протягом 22–23 лютого Кривий Ріг був повністю очищений від німецько-фашистських загарбників. Героїзм в боях за визволення міста проявили бійці та офіцери 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. В ніч з 22 на 23 лютого під вогнем ворога в крижаній воді кілька разів вони форсували Саксагань і на ранок 23 лютого визволили селища рудників ім. Фрунзе і “Більшовик”. 180 бійців загону під командуванням підполковника А.П. Шурупова в ніч на 22 лютого захопили греблю Криворізької електростанції. Перебуваючи в оточенні, вони безперервно відбивали атаки переважаючих сил гітлерівців і утримали зайняті позиції, доки не підійшли основні сили наступаючих військ. Греблю електростанції було врятовано. Шести солдатам і офіцерам за героїчні дії під час визволення міста було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

   Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної, але не згасає пам'ять про те страшне лихоліття.

   237 тисяч 143 наших земляків занесені до Дніпропетровської Книги пам’яті.

Виховний захід:   «Волі народної дзвін 

(Бій під Крутами 29 січня 1918 )»

Мета: закріпити і поглибити знання учнів про події під Крутами 29 січня 1918 року, сприяти становленню національної свідомості учнів; розвивати почуття патріотизму, громадянську компетентність, відповідальність; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю, повагу до героїчних вчинків людей. Обладнання: назва виховного заходу і дата — 29 січня 1918 року, свічки.                                             Хід проведення     Історія знає багато жертв в ім’я ідеї, але аналогічної Крутам не було.    А що, власне, тут, під Крутами, сталося? Хто були ті юні завзятці, вони — 300 юнаків — пішли проти 13 тисяч більшовиків. І зупинилися на станції малій, де написом виднілась назва: «Крути».    Не повернулися, упало триста їх. На Аскольдовій могилі поховали їх. Цвіт нашого народу, які у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного, життя. Супроти хижої навали, Супроти смерті, — в стужу й сніг — Ось тут вони, ось тут стояли, І всього жменька — триста їх. Приймали кулі і штики. Було їх триста… 1917 року в Росії відбулася Лютнева революція. Фабрики і заводи не виробляли товарів, залізні дороги були розбиті. Кількість хліба зменшувалася щодня. Настав голод. А тим часом петроградський уряд народних комісарів оголосив війну Україні, щоб повернути Українську Народну Республіку під свою владу, і спрямував на наші землі більшовицькі війська. Так розпочалася війна Радянської Росії із законною владою в Українській Народній Республіці, а фактично — з незалежністю українського народу. Першою революційною армією командував колишній царський підполковник М. Муравйов. Тоді 30­ тисячна більшовицька армія розпочала війну проти УНР. Наприкінці грудня окуповано Харків, Полтаву, Чернігів; 8 січня 1918 року на Чернігівщину, щоб зупинити більшовиків, вирушила військова школа у складі 600 осіб. Безперервні бої тривали до 28 січня 1918 року. Рік вісімнадцятий — надії і тривоги І військо підіймалось на шляхах, мов мур. Останні дні січня 1918 року. Щоб стримати просування більшовиків на Київ, поспіхом був сформований і відправлений поїздом до Бахмача допоміжний курінь студентів — січових стрільців під командуванням сотника Омельченка. Найстаршому з них було — 23, наймолодшому — 15. 29 січня 1918 року вдосвіта поїзд з підмогою зупинився на станції Крути, де прибулі зустрілися із залишками гайдамаків, що відступали від станції Макашин. Тут зібралися юнкери, студенти і гімназисти — 250 осіб; гайдамаків і вільних козаків — 100, на всіх було три гармати. Спом’янімо в пісні славу Крутів, Найсвятіше з наших бойовищ!    29 січня 1918 року ешелони Червоної армії підійшли до станції Крути і висадили десант. Певно, їм було відомо, що якась українська частина зайняла позиції під станцією Крути і перетнула шлях на Київ. О 10­-й годині ранку розпочався наступ більшовицьких військ. Мороз. Вітер. На місцевості не було жодного укриття. Юнаки лежали на голому снігу. Зав’язалася перестрілка. Чути стогони поранених, але українці затято боролися далі. Ніхто з них не думав про відступ, усі продовжували стріляти, хоча небезпека оточення була вже очевидною.    Ворожий лівий і правий фланги зімкнулися. Відступати було запізно. Напівзамерзлі юнаки ледь тримали зброю. Із останніх сил боронилася молодь, вороги на короткій дистанції розстрілювали їх, а потім почали добивати поранених багнетами.    Близько 15-­ї години все скінчилося, на снігу лишилися трупи юнаків…    У бою під Крутами полягло 300 студентів і 10 старшин.    Не забудь героїв триста, спом’яни їх, не забудь! Тож пом’янімо героїв Крут хвилиною мовчання. Прошу всіх встати!    Сімох поранених, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватись. Так вони вціліли і потім розповіли про все.    27 із них потрапили в полон. Над ними по-­звірячому познущалися, а наступного дня розстріляли, заборонивши селянам їх ховати. Перед розстрілом юнаки заспівали «Ще не вмерла Україна».    Перемога під Крутами відкрила російському війську шлях до Києва. Завоювання столиці тривало три тижні.    День битви під Крутами — 29 січня — проголошено Днем Скорботи України. На Аскольдовій могилі поховали їх — На Аскольдовій могилі український цвіт! Понад все вони любили свій коханий край. На Аскольдовій могилі поховали їх.    Минуть роки, століття, та пам’ять про юнаків­ героїв не згине повік. Вона світитиме не тільки українцям, а всім тим, які готові покласти своє життя в ім’я ідеї, в ім’я Батьківщини, за її свободу і незалежність.    На знак поваги до відчайдушного героїчного вчинку під станцією Крути відкрили меморіал пам’яті героїв Крут. Праворуч на кургані стоїть високий хрест з табличками імен молодих героїв­ гімназистів. А поряд височіє зведена червона колона як знак самопожертви відважних воїнів — студентів Київського університету ім. Св. Володимира.    Вшанування пам'яті героїв Небесної сотні

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України. Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

                                      Хід заходу

Слайд 1. Небесна сотня: Герої не вмирають

Вступне слово викладача. Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

Слайд 2. Відео Герої не вмирають

Учень 1             "Боротьба не за щастя  вже навіть іде  —за життя!

                                           Бо його забирають.

                                          Нас Надія веде, нас ідея веде

                                         За свободу для рідного краю.

Учень 2                         Українцю, поглянь, там побили жінок!

                                       Глянь, вже люди ховаються в храмі!

                                         Де таке ще траплялось, коли це було

                                          Аж в такому нестерпному стані?..

Учень 3                          Так чинили лиш варвари, злісні хани,

                                         Лиш від них люди в церкві ховались.

                                         А сьогодні це власні привладні пани

                                         Вже над нами так само знущались!"

Викладач.  Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

 Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Учень 4

 Моя хата не скраю
Тому і вмираю  я за Україну,
ЇЇ честь та славу.
Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,
Бо мушу йти на війну
Проти осатанілої зграї.

Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить
Та я сподіваюсь,
Що одного ранку прокинешся
Та й мене пробачиш.

Учень 5                         
Пробачиш та й заплачеш,
Сліз не жаліючи, обмиєш ти ними усю Україну,
Україну нову, сильну,
В якій брат за брата 
Йшов під кулі навпростець,
Не боячись ката.
Ти подивишся навколо- 
Все не так, як було.
Хоч мене й немає поруч
Знай, що я, сумую…

Ведучий 2 Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

В знак підтримки України 1  лютого всі польські теле –та радіоканали транслювали  пісню «Подай руку Україні»

Слайд 3. Відео «Подай руку Україні»

Ведучий 1 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Учень 6                          

Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень 7                         
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?

Учень 8                         

Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

Учень 9                        
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Учень 10                          

Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
     Ведучий 2  Вгорі прекрасні зорі, що палають...

Будь-ласка, наші душі вбережи!
Хай кожну ніч нам Янголи співають,
Ти ж своє милосердя покажи.

Слайд 4 - 5. На фоні кліпу «Пливе кача» слова ведучих

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під кліп  Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

Учень 11

 У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
Учень 12                         
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Учень 13                         
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.
Ведучий 2 Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

                   Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

Слайд 6. Відео «Мамо не плач»

Ведучий 1 Героям Майдану, впавши мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Слайд 7. Відео: Небесна сотня герої не вмирають

Заключне слово викладача.

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кровю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розпято й знищено не раз!

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Слайд 8. Церковний Гімн України в виконанні дитячого хору «Боже Великий Єдиний нам Україну храни!»

    

УРОК   ПАМ’ЯТІ  ТРАГЕДІЇ   БАБИНОГО    ЯРУ

 Мета: розкрити зміст подій, пов'язаних з трагедією в Бабиному Ярі, поглибити знання з проблемних тем вітчизняної історії; сприяти розвитку в учнів здатності до безконфліктного спілкування; виховувати почуття гуманності та сприяти формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах.

Обладнання: плакати, фотографії.

                                                 Хід заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми заходу

Вступне слово вчителя:

   Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має  й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних…

   Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу. Трагічне повсякдення 1941-1943 рр. віддзеркалюють архівні документи, спогади очевидців.

   Українська та світова спільнота у вересні 2016 року відзначає 75-у річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тис. євреїв. Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.), за різними джерелами, було знищено близько 100 000 осіб.

     75-річчя трагедії Бабиного Яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, виховувати молодь на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.

   ІІІ. Розповідь учителя.

   Голокост – трагедія, злочин проти людства, який тривалий час був закритим. Вивчення документів, спогадів доводить, що територія України стала своєрідним полігоном, де нацистські нелюди опрацьовували методи «остаточного розв’язування єврейського питання». Трагедія українських євреїв була не просто частиною Катастрофи європейського єврейства у роки світової війни. Вона стала тією сходинкою, переступивши яку нацисти вирішили остаточно знищити всіх євреїв Європи.

   Убивства євреїв окупантами почалися в Україні 22 червня 1941 р. і тривали більш трьох років. Перші "єврейські акції - були спрямовані, в основному, проти єврейської інтелігенції як потенційного організатора опору окупантам. Першочерговому знищенню також підлягали євреї - партійні працівники й державні службовці. Далі окупанти перейшли до поголовного знищення всіх євреїв.

   Символом Голокосту в Україні став розстріл близько ста тисяч людей, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ).

   Загальна кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чол. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було складовою частиною трагедії Голокосту. 

    Вчитель: Що ж то за місце таке страшне, яка історія його виникнення?

   Бабин Яр - урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від вулиці Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.

    Бабин Яр – один з найбільших у Києві ярів… Саме ця місцевість вважається першим місцем тотального знищення єврейського населення, першою спробою «остаточного вирішення єврейського питання».

   Близько двох тисяч оголошень українською, російською та німецькою мовами з’явилось на вулицях Києва 28 вересня 1941 р. Підпису не було. Пояснень також. Мешканці міста могли отримати інформацію тільки з тексту: «Взяти з собою документи, гроші, коштовності, а також теплу білизну та інше». «Будуть кудись перевозити», -  вважали всі.  «Хто не підпорядкується цьому розпорядженню, буде розстріляний». Отже «хто підпорядкується, розстріляний не буде», думали євреї Києва.

   І люди пішли…

   З раннього ранку 29 вересня 1941 р. через усе місто йшли десятки тисяч євреїв. Люди несли валізи й вузли, везли хворих і літніх родичів. Родичі й друзі проводжали їх, не підозрюючи про майбутню трагедію. Деякі з них дійшли до Бабиного Яру, звідки вже оточення нікого не випускало. Ті з них, хто не зумів переконати карателів, що він не є євреєм, загинули. Поліцейські змушували здати документи, коштовні речі й роздягнутися. Потім приречених групами підводили до краю глибокого обриву і змушували стати до нього спиною. Із протилежного боку Яру строчив кулемет. Поранених добивали з автоматів. Постріли спеціально заглушалися музикою і шумом літака, що кружляли над яром. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх засипали землею.

   Свої "Бабині Яри" є практично в кожній з окупованих нацистами областей України. За такою ж схемою проходило знищення євреїв у більших і малих містах і містечках. Однак масові розстріли були далеко не єдиним методом знищення радянських євреїв. Уже в перші тижні війни людей заживо спалювали в Галичині й інших областях Західної України. Як практично й на всій території Радянського Союзу, в Україні окупанти застосовували найжорстокіші способи знищення людей, особливо маленьких дітей. Нацисти кидали їх живими в могилу, підкидали в повітря й ловили на багнети, роздирали, змазували губи отрутою. Євреїв топили в річках, болотах, колодязях, кидали в стовбур шахт, замуровували живими, розпилювали на частини.

   У Харкові в грудні 1941 р. був уперше випробуваний і потім успішно застосований (на півдні України, а також у Росії й Криму) фургон-"душогубка", у якому людей убивали вихлопними газами автомобілів. У місті, згідно із грудневим переписом 1941 р., проживав 10271 єврей. До середини грудня 10060 з них переселилося в гетто на території тракторного заводу. Протягом листопада-грудня понад 1000 євреїв були розстріляні в якості заручників.

   Інтерактивна вправа «Подорож в бухту Милосердна» (в учнів виховується поважне ставлення до інших людей, культур, націй).

 Спогади Карпачової Віри Павлівни (очевидиці подій):

«Мені виповнилося тоді 5 років, коли розпочалась війна. Батьки були евакуйовані з підприємством, я залишилася з дідусем та бабусею.

   Коли розстріляли рідних у Мерліковій балці, я переховувалася, допомагали мені небайдужі люди. Грабежі й убивства стали щоденними. Звичайно німці вривалися у дома під приводом пошуку зброї, а потім розкрадали все, що попадалося на очі. Кожний, хто намагався протестувати, виводився на вулицю й розстрілювався на місці. Одного разу, ховаючись від німців у виноградниках під дощем, я благала Господа про допомогу. І раптом прояснилося небо, з’явилося сонце. Зрозуміла, що я під надійним захистом…

   Потрібно, щоб увесь світ знав про їх злодіяння. Ми, ті, хто був безпосереднім свідком… повинні розповісти про ті жахи, щоб всі знали, а головне не забували… Забуття було б зрадою людства… Запам’ятайте на все життя!»

   Дидактичний прийом: розповіді про дитячі ігри та іграшки, що займають особливе місце в світі дитинства.

   Учні знайомляться з історією ляльок, які належали єврейським дівчаткам у різних країнах, їх долю в роки Другої світової війни. (На занятті діти вчаться співпереживати, цінувати рідний дім, родину, друзів.)

ІV. Підсумок заняття.

-         Про що ви сьогодні дізналися?

-         Що ви запам’ятали про Бабин Яр?

   Україна – єдина країна

Мета:  формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави;

               розвивати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу, бажання брати посильну участь у зміцненні єдності нашої держави;                 

               виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни, повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну, активну громадянську позицію.

Обладнання: плакат «Україна – єдина країна», великі кольорові букви слова «Україна», географічна карта, різнокольорова крейда, картинки з красивими видами України, історичними місцями,Конституція України, вислови.

Хід уроку

І. Організаційна частина. Читання теми та висловів.

ІІ. Вступна частина. Слово вчителя.

1.      «Криголам». Букви розташовані по колу, як вінок, слова записуються, ніби стрічки до вінка різнокольоровою крейдою.

У – унікальна

К – красива

Р – рідна

А – активна

Ї [й] – єдина

Н – найкраща

А  -  артистична

Коментар: підбираючи слово на букву ї пояснюємо, що буква позначає два звуки, перший звук [й], згадуємо, які ще букви позначають два звуки. Далі пропонуємо дібрати слово на букву є.

2.      Слухання вірша. Читають підготовлені учні.

УКРАЇНІ
Україно,
Ти - сонце весняне,
Моя рідна, моя золота...
Твої древні задумані храми,
Старовинні чудесні міста –
Ніби в казці, де час зупинився,
Щоб усе, що було, пригадати:
Тихі співи і танці вогнисті,
Щебетання в садку біля хати,
І тумани, і роси краплисті,
І героїв славетних життя, -
І мале босоноге дитя,
Що біжить радо з піснею в поле
І сміється, хоч ніженьки коле!..

3. «Ланцюг асоціацій»

Що для вас Україна? Що уявляєте промовляючи слово Україна?

4.      Робота з картою. Назвати і показати столицю України, великі ріки.

ІІІ.  Основна частина. Сторінками уявної книги про Україну «Україна – єдина    країна».

ü  1.  Державні символи.

-          Україна має свої символи.

Гімн -  головна пісня країни. Повторення правил поводження під час звучання гімну. (Для запуску пісні клацнути мишею по зображенню прапора.)

Прапор – що ви знаєте про кольори прапора?

 Відповіді дітей, уточнення вчителя.

Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить
Д. Павличко
Герб – тризуб. Різні теорії походження і значення знака: магічний знак, оберіг, знак Володимира Великого,  триєдиний бог, сокіл, якір, слово «воля» тощо.

Тризуб, немов сім'я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.

ü  2.  Народні символи.

Діти перераховують, які народні символи знають. Потім роздивляються малюнки і називають ті, яких ще не називали. Бесіда про народні символи, чому ці предмети є символами України.

ü  3.  Видатні українці.  ( Виступи учнів. )

-          Колись Україна була розділена на частини.

-          Перші згадки про  козаків відносять до кінця 15 ст. . ( Розповідь учениці про козаків. )

-          Хто ж міг бути козаком на Січі ? Чим займалися козаки на Січі ?                     ( Головними заняттями були військові походи й підготовка до них. )

-          Січ була українським військом.

-          Кого із зображених людей ви впізнаєте? Що про них знаєте?

( Коротко розповідає про даних українців. )

Володимир Великий – Великий князь Київський, охрестив Київську Русь, першим почав чеканити монети.

Ярослав Мудрий – син Володимира, уклав збірник законів, при Софійському соборі заснував школу і бібліотеку, почав переклад книг з інших мов, Київська Русь досягла найвищого розвитку.

Богдан Хмельницький - Гетьман Війська Запорозького, український військовий, державний діяч, захищав незалежність України.

Тарас Шевченко – великий український поет і художник.

Леся Українка - українська письменниця, перекладач, культурний діяч.

-          Яких видатних українців ви знаєте?

Микола Амосов – відомий український лікар, вчений, кардіохірург.

Сергій Корольов – український вчений, конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів.

Леонід Каденюк – перший космонавт  незалежної України, Герой України.

ü  4.  Конкурс « Чи знаєте ви ? «  ( Учитель читає запиння )

-           24 серпня1991 року проголошено Акт про незалежність України.

-           1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти проекту Конституції України.

-          1994 рік. Україна відзначає 180 річницю з дня народження славного сина Тараса Шевченка.

-          1995 рік. Україна відзначає 400 річчя з дня народження славного гетьмана Богдана Хмельницького.

-          1996 рік. 28 червня Верховна Рада прийняла Основний Закон Конституцію України.

ü  5.  Динамічна пауза.

ü  6.  Українці – захисники своєї країни.

Розповідь вчителя про те, що українці завжди вставали на захист своєї Батьківщини і часто ціною власного життя боронили її, про сучасні події в Києві на Майдані, в Криму, на Донбасі. Перегляд  фотографій.

-          Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою.

IV.  Заключна частина.

ü  1.   Хвилина мовчання.

ü  2.   Висновок.  

Кожен українець повинен бути справжнім громадянином своєї країни: любити її, захищати, робити багатшою і красивішою.

          3. Вірш читає вчитель.

В Україні живу
В Україні живу,
Стяг єдиний несу, мрію сіяти й жати,
Об’єднати Донбас аж до Чорного моря,
Щоб їх вогник не згас – не було більше горя.

Бо держава у нас, як єдина родина,
Сини й доньки, прошу: Бережіть Україну!
І під стягом своїм заспіває ще доля,
Ми підемо грудьми за єднання і волю,
Бо земля для всіх нас, наче матір – єдина!

В нашій країні проживають люди різних національностей, але всі вони громадяни України, вони повинні бути єдиними  в любові до рідної Батьківщини. Тож, єднаймося і ми з вами. 

 ( Діти беруться за руки або кладуть руки один одному на плечі, стають колом. )

3.        Слухання пісні «Україна – це ми», Сл. Ю. Рибчинського, співає Катерина  Бужинська.

V. Підсумки  уроку.

-          Що найбільше запам’яталась на уроці? Які висновки зробили для себе?

( Учні висловлюють свої думки )

-          Ми -  Єдина Україна !

                           

                                  
        ГРА "ОСТАННІЙ ГЕРОЙ"

МЕТА ЗАХОДУ :  розширити світогляд;  формувати такі якості, як кмітливість та винахідливість.

   

ХІД ГРИ

Ведучий. Ми починаємо нашу гру. Спочатку ми повинні вибрати острів, на який полетимо літаком, тому кожен учасник гри вибирає  папірець з назвою острова. Давайте згадаємо, що ми називаємо островом.   ( о. Мадагаскар,     о. Гренландія, о. Куба, о. Ісландія, о. Нова Гвінея, о. Шрі-Ланка).

Отже для нашої  подорожі ми обрали острів.

Ведучий. Зараз ми вирушаємо на острів, але в літаку лише 7 місць. Кожен повинен подумати та залишити на материку зайвого гравця, який, на його думку, не зможе витримати випробування.( Гравці на папері пишуть ім’я зайвого героя. Хто отримує найбільше папірців – той лишається поза грою. Залишається 7 гравців.)

Ведучий.  Під час подорожі навколо земної кулі необхідно знати хоча б одну з мов. Кожному з вас  надійшло повідомлення. Вам необхідно виконати.

Скласти речення про відпочинок у таборі.

Поки гравці виконують, у залі глядачам роздають аркуші паперу. Кожен глядач повинен написати своє ім’я та ім’я «Останнього героя».

  Через декілька хвилин гравці зачитують, хто найкраще, отримує фішку. Решта гравців на аркушах пишуть ім’я «зайвого» гравця. Лишається 6 гравців.

 Ведучий. На цьому етапі гри фішку отримає той учасник, який дасть найбільше правильних відповідей.

1.    Що утворює Сонячну систему? ( Сонце та планети , що рухаються навколо нього)

2.    Які гори ділять Євразію на Європу та Азію? (Уральські)

3.    На якій річці розташувалось місто Київ? ( р. Дніпро)

4.    Скільки материків на планеті Земля ? (6)

5.     На якому материку знаходиться Україна? (Євразія)

6.    Який океан самий холодний? ( Північний Льодовитий)

7.    Який прилад допомагає визначати сторони світу? (компас)

Гравець, який дав найбільшу кількість правильних відповідей, отримує фішку.  А решта вибирає «зайвого» гравця. Залишається 5 гравців.

 Ведучий. Ви знаходитесь на острові вже третій день. Вам дуже хочеться їсти. Ви побачили зайця. До речі, зайці зустрічаються не лише в лісах помірного поясу, але й у жаркому поясі. Ви зробили лук та стріли. Хто перший зможе влучити у зайця? ( учасники цілять).

Переможець отримує фішку, а решта вибирає «зайвого». Залишається 4 гравці.

 Ведучий. І ось ви вирішили піти на пошуки води. Ви довго шукали , але безрезультатно. Через дві години набігла хмара, почалася злива. Ви нарешті набрали дощової води та вирішили вгамувати спрагу.

  Учасникам роздаються склянки. Фішку отримує той, хто першим вип’є воду.

  Ведучий. Спрагу ми вгамували, але одначе хочеться їсти. Настала ніч. ( Очі учасників зав’язані темною пов’язкою). Ви чуєте, як падають плоди з дерев, але нічого не видно. Фішку отримає той, хто збере найбільшу кількість плодів.

( Розсипані овочі, горіхи, дит. іграшки)

Вибирають « зайвого», залишається 3 гравці.

  Ведучий. Ви назбирали плоди. Настала пора вгамувати голод. ( Роздає гравцям лимони.) Той, хто з’їсть першим цей плід, отримає фішку.

 Учасники вибирають « зайвого». Залишається 2 гравці.

   Ведучий. До від’їзду додому залишились лічені дні, наша Україна чекає своїх героїв. Ви отримуєте карту у вигляді пазлів. Переможцем стане той, хто найшвидше складе карту.

     Вітаємо нашого «Останнього героя».

   

Рухова активність -  здоровий спосіб життя

                                                         План проведення    

І.  Вступне слово.

ІІ. Вікторина  «Спорт-знайка».

ІІІ. Підведення підсумків.

                                        Хід заходу

І.Вступне слово ведучого.

      Всі ми знаємо,що рух-це життя. З моменту, як народилася дитина, мама займається з нею зарядкою та гімнастикою. Подорослішав,дитина сама обирає,займатися їй спортом чи ні. Добре, якщо батьки та дитина знайдуть спільну мову в цьому питанні. Можливо,саме ця дитина досягне великих успіхів у спорті і прославить країну на весь світ . Але, якщо людина не займається професійно спортом, все-таки  кожен день вона виконує якийсь певні рухові дії: іде пішки до школи, до роботи, підбігає до тролейбусу або бігає за друзями на перерві , присідає за олівцем,що впав тощо.

Але все це невеличке навантаження. Тому дуже корисно дітям і дорослим  виконувати ранкову зарядку,бігати вранці доріжками парку чи стадіону,виконувати вправи на розвиток таких якостей як сила,гнучкість,спритність. Недарма кажуть: «В здоровому тілі – здоровий дух!»  Бо якщо в нас нічого не болить ,то нам і світ в радість,і ніщо не зможе нас зупинити в досягненні своєї мрії,мети. Але,якщо нас щось непокоїть,щось болить,то в нас немає бажання займатися улюбленою справою,просто радіти життю і сонечку. В цьому випадку на допомогу приходить фізкультура,але називається вона лікувально-оздоровча. Є багато прикладів ,коли фізкультура допомогла людині в боротьбі з хворобою.

Виходячи з цього,можна сказати,що фізкультура і спорт-це велика, потужна сила,яка зближує людей, дарує радість спілкування, здоров’я.

Тож,любі діти, займайтеся фізкультурою і спортом,щоб здоров’я вистачило вам на 100 років вперед.

ІІ. Вікторина «Спорт-знайка»

1.Правила проведення вікторини «Спорт-знайка».

1.1. Участь беруть дві команди по 6 учнів.

1.2.  Одна команда має стрічку червоного кольору, друга-зеленого.

1.3. Команда,яка першою підняла свою стрічку ,має право відповідати.

1.4. За кожну правильну відповідь або сумарно більшу кількість відповідей команда отримує 1 бал.

1.5. Якщо команда дає неправильну  відповідь, друга команда отримує право відповідати.

 2. Розділи  вікторини  «Спорт-знайка».2.1 «Вітання»

«Здоровенькі були» , «Дай , Боже, здоров’я» , «Доброго Вам здоров’я» , «Здрастуйте» , «Бувайте здорові» , «Йдіть здорові»  тощо.

2.2 «Прислів’я».

   Держи ноги в теплі,голову в холоді,живіт в голоді—не будеш

     хворіти ,будеш довго жити.

   Держи голову в холоді,ноги в теплі—проживеш довгий вік на землі.

   Було б здоров’я – все інше наживемо.

   Здоровому все здорово.

   Старому та слабому годи,як малому.

   Найбільше багатство — здоров’я.

   Як нема сили ,то й світ не милий.

   На похиле дерево і кози скачуть.

   Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.

   Світ великий — було б здоров’я.

   Подивись на вид та не питай про здоров’я.

   Здоров’я маємо-- не дбаємо, а втративши — плачем.

   Як на душі , так і на тілі.

   Бережи одяг , доки новий,а здоров’я , доки молодий.

   Весела думка — половина здоров’я.

   В здоровому тілі –здоровий дух.

      2.3 «Загадки» .

       Відомо, звідки рідина, усяк її вживає,

Буває хмаркою вона , пушинкою буває,

Бува , як скло,крихка, тверда —

Звичайна , підкажіть,…(Вода)

Види спорту: плавання, синхронне плавання, водне поло.

Їду, їду, ні коліс , ні сліду.(Човен)

Види спорту: веслування, вітрильний спорт.

Біжать чотири брати ,

Один одного не можуть догнати.(Колеса)

Види спорту: мотобол,велосипедні гонки,  «Формула­­-1».

Я не їм вівса ,не сіна,

Дайте випити бензину,

Усіх коней обжину,

Кого хоч наздожену.(Автомашина)

Види спорту: «Формула-1».

Біжить свинка , вирізана спинка,

Оглянешся назад,а й сліду не знать.(Човен)

Види спорту:академічна гребля,гребля на байдарках і каное.

В зимовий студений час

Люблять всі малята нас .

З гірки ми рушаємо  в путь,

А на гірку нас везуть.(Санчата)

Види спорту: бобслей.

Покурилася  кура мимо нашого  двора –

З двома гнутими рогами,

З двома взутими ногами,

З одним оком на чолі

Із відуном на сідлі.(Мотоцикл)

Види спорту:мотобол,гонки на мотоциклах.

Дві в руках ,дві в ногах—не провалишся в снігах.

А поїдеш легко ти,тільки ляжуть два сліди.(Лижі і палки)

Види спорту:біатлон,лижні гонки,гірські лижі.

Два колеса підряд їх ногами вертять,

А по верху торчком, сам хазяїн крючком.(Велосипед)

Види спорту:велогонки,велотрек.

2.4 «Питання про спорт»

   Який м’яч найважчий і найлегший ? (Набивний і тенісний)

   Скільки гравців у футбольній команді? (11)

   Скільки білих фігур у шахах? (16)

   Як часто проводять Олімпійські Ігри? (Один раз в 4 роки)

   Під час якої гри вболівальники кричать «Оле -оле -оле»? (Футбол)

   Під час якої гри вболівальники кричать «Шайбу-шайбу»? (Хокей)

   В якому виді спорту вдягають рукавиці? (Бокс)

   Назвіть зимові види спорту.

   (Лижні гонки ,біатлон,хокей,бобслей,фігурне катання ,слалом тощо)

   Назвіть літні види спорту. (плавання, гімнастика, велогонки, футбол, баскетбол, пляжний волейбол тощо)

   Назвіть ігри ,в яких грають в м’яч. (Водне поло ,мотобол,волейбол,баскетбол,футбол, хокей на траві,теніс тощо)

   Що захищає воротар? (Ворота)

   Хто такий Віталій Кличко? (Олімпійський чемпіон по боксу)

   Хто такий Андрій Шевченко? (Видатний футболіст сучасності)

   Хто така Яна Клочкова? (Олімпійська чемпіонка з плавання)

   Хто такий Міхаель Шумахер? (Гонщик, переможець «Формули-1»)

 ІІІ. Підведення  підсумків  вікторини.