Блог Племяник Світлани Миколаївни: Про деякі питаннящодо організації виховної роботи ...

Блог Племяник Світлани Миколаївни: Про деякі питаннящодо організації виховної роботи ...: Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇ...

Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

1/9-413 від 27 липня 2017 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про деякі питання щодо організації виховної роботи
у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році

Міністерство надсилає аналітичні матеріали щодо проблемних питань, які мають місце в дитячому середовищі.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників навчальних закладів для використання при плануванні виховної роботи з учнівськими колективами, враховуючи потенціал навчального закладу і залучаючи до освітнього процесу партнерів.

Додаток : на 10 арк.

Заступник Міністра       Р. B. Греба

Додаток 1
до листа Міністерства освіти і науки України
від 27.07.2017 p. № 1/9-413

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

1. За даними дослідження ЮНІСЕФ, проведеного в лютому 2017 року в усій Україні, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу та 24% українських школярів піддавались булінгу. За наслідками війни та окупації територій маємо велику кількість внутрішньо переміщених сімей, а також дітей із посттравматичним синдромом. Сором’язливі та закриті до спілкування діти із сімей переселенців стають жертвами булінгу в 2 рази частіше за інших, тому що вони вимушені навчатись у малознайомих місцях, заводити друзів та інтегруватися заново у нове шкільне середовище, а тому потреба поширення взаємоповаги та позитивного ставлення один до одного серед дітей е дуже важливою.

З метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало (лист від 28.12.2016 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр. № 3 від 04.10.2016). Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65.html.

За перше півріччя 2017 року Національна дитяча «гаряча» лінія прийняла 20 851 дзвінок від маленьких, юних та дорослих українців. Аналіз дзвінків свідчить, що переважна більшість дітей (26,5%) телефонують із питаннями щодо інформування про свої права, а також – що робити та куди звертатися, якщо дитячі права порушуються. Так само, топовими темами для дітей залишаються запити щодо психологічного здоров’я (самотність, страхи, тривога, невпевненість в собі та своїх діях тощо) – 24,7%; питання статевого виховання – 11,7%. Значно зросла кількість дзвінків (1 543 звернення) щодо насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Аналіз дзвінків на «Національну «гарячу» лінію свідчить, що з браком уваги та контакту з близькими людьми стикаються різні діти: з різних за достатком і статусом родин, різного віку і статі і це дає підстави зробити висновок про те, що суспільство досі на знає прав дитини і не вміє реагувати на їх порушення.

Національна Дитяча «гаряча лінія» – для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча лінія» приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.

Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.

На Національній дитячій “гарячій лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Дитяча «гаряча лінія» працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 години.

Просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії: Посилання для розміщення банеру: http://la-strada.org.ua/, http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif.

2.Україна є країною походження, транзиту та призначення торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення Представництва в Україні Міжнародної організації з міграції‚ з 1991 року понад 160 000 мігрантів постраждали від торгівлі людьми, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

Згідно інформації відділу ювенальної превенції Національної поліції в Україні за 6 місяців 2017 року 11 дітей постраждали від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми (ст.149 ККУ), 40 дітей – від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 ККУ); постраждала 21 дитина‚ яка не досягла статевої зрілості, від статевих зносин із дорослими (ст.153 ККУ); вчинено 75 злочинів щодо розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ) та 2 малолітні дитини використовувались для заняття жебрацтвом ст.150-1ККУ) тощо.

Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та протидії торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства, впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для загальноосвітніх навчальних закладів, що є одним із завдань Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (п. 2.7, 2.9) та планом заходів Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020 року (наказ № 405 від 8 квітня 2016).

З метою проведення ефективної і педагогічно-унормованої діяльності щодо профілактики та запобігання торгівлі людьми рекомендуємо у 2017/2018 навчальному році впроваджувати гуртки та факультативні заняття для учнів 7-10 класів, які схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017) та Вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 6 від 29 травня 2017 р.)

Програма гуртків та факультативів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-10 класів розроблені на основі матеріалів зазначеної вище комплексної програми і є другим етапом у формуванні таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей. (Автор-упорядник: Петрочко Ж. В., д. п. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання НАПН України).

Електронний ресурс зазначених матеріалів за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/pozashkilna-osvita/vyhovna-robota/protidiya-torgivli-lyudmi.html.

При проведенні просвітницької роботи з питань запобігання торгівлі людьми доцільно використовувати посібник «Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протиді`1` торгівлі людьми та експлуатації дітей», який включає курс за вибором/факультатив «Запобігання торгівлі людьми» для учнів 9-11(12) класів навчальних закладів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та курс за вибором/факультатив «Знай та захищай свої права» для учнів 7-9 класів навчальних закладів).Матеріали схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України протокол № 3 від 4.10.2016. Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Украіна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук https://www.facebook.com/lastradaukraine.

3. Сучасні діти і підлітки значно випереджають своїх батьків в умінні користуватися комп’ютером, зокрема Інтернетом, і годинами спілкуються в соціальних мережах. Інтернет став невід’ємною частиною їхнього життя. Він може бути дуже корисним для загального розвитку, навчання, творчого самовираження і пошуку однодумців. Але він може бути й небезпечним: через малий життєвий досвід юні користувачі не завжди в змозі розпізнати ризики, які можуть трапитися їм у мережі.

Зосереджуємо увагу на загрозливій ситуації, яка почала поширюватися в Україні в дитячому середовищі з середини 2016 року. Йдеться насамперед про так звані «смертельні квести»‚ які ширилися соціальною мережею «ВКонтакте». Варто розуміти‚ що поширення цих небезпечних квестів відображає проблеми, які є не лише в дітей, а й y суспільстві загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Нерозуміння, неувага до дитячого життя, брак часу, байдужість до проблем, які хвилюють дітей, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, накопичуючись, призводять до формування закритості дитини, відчуття в неї самотності та непотрібності, пошуку можливих виходів із складних життєвих ситуацій відповідно до її рішень та можливостей. Один з таких шляхів, відомий з давних часів, – втеча від реальності, який у наші часи спростився завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя, в якому і смерть здається віртуальною.

З метою запобігання втягненню дітей у небезпечні квести, підвищенню рівня педагогічної майстерності та компетентності у роботі з дітьми та батьками, в розмовах на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»(схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол №3 від 16.06.2017). Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Украіна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine.

4. Особливої уваги педагогічних колективів та батьківської громадськості потребують питання профілактики девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх. Не дивлячись на те, що за 6 місяців 2017 року підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України зареєстровано зменшення на 4,6% кримінальних правопорушень y порівнянні із аналогічним періодом 2016 року, вчинених дітьми та за їх участю, статистика цих правопорушень невтішна. Зокрема, дітьми та за їх участю вчинено: 1816 тяжких та особливо тяжких злочинів; 19 умисних вбивств, 8 згвалтувань; 33 грабежі та 89 неповнолітніх притягнуті до відповідальності за незаконний обіг наркотиків тощо. Звертаємо увагу, що 60,8 % від загальної кількості кримінальних правопорушень, вчинених дітьми та за їх участю, складають крадіжки (2 248). Статистична інформація Національної поліції України додається (додаток 2).

Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій тощо.

Враховуючи зазначене вище, Міністерство рекомендує впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної служби Міністерство надсилало (лист від 06.06.2013 № 1/9-413) переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО №14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Зазначений перелік програм розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua.

Ha допомогу педагогічним працівникам, які працюють із дітьми групи «ризику», корисними будуть матеріали, розміщеними на інформаційній онлайн-платформі «Центр знань», яка створена в рамках проекту Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно із МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» за технічної підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) http://knowledge.org.ua/.

5. Державною установою «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України підготовлено Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні, в якому зазначається, що загальна кількість підлітків груп ризику, з урахуванням оновлених даних за 2015 р., оцінюється у 129 000 осіб віком від 10 до 19 років включно. Діти все більше потрапляють до груп ризику інфікування ВІЛ/ СНІДом, і зусилля, що робляться з їх захисту, все ще не достатні.

У зв’язку із зазначеним вище рекомендуємо продовжувати розроблення сучасних інформаційно-освітніх програм первинної профілактики залежностей та шкідливих звичок, включаючи заходи щодо залучення дітей та молоді до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів із пропаганди здорового способу життя та забезпечити подальше впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Про те, як вчителям і батькам цікаво й зрозуміло донести підліткам інформацію про здоровий спосіб життя і безпечну поведінку – на порталі профілактичної освіти www.autta.org.ua.

Міністерство скеровує увагу та надсилає перелік важливих пам’ятних та ювілейних дат та міжнародних пам’ятних та ювілейних дат з проханням передбачити заходи у планах роботи навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році (додаток 3).

До доброї справи долучаємось разом.

Тема. До доброї справи долучаємось разом.           

           Акція «Змінимо наші вулиці»

            

Мета: формувати в учнів особистісну, активну громадську позицію, вчити висловлювати оцінні судження про власне ставлення до  об'єктів природи і поведінки людей; розвивати відповідальне ставлення до оточуючого середовища, здатність до самореалізації; виховувати екологічну культуру на основі потреб сталого розвитку.

                                                     План проведення

І. Вступна частина. Моя вулиця.

! Завдання 1. Наші роздуми.

-         Кожного ранку, щільно зачинивши після себе двері і залишивши власний

будинок, ви опиняєтеся на вулиці. Наша вулиця! Вона - невід'ємна складова частина нашого населеного пункту. Ми не уявляємо свого життя без неї. Чому?

! Завдання 2. Перекличка повідомлень:

«Чи знаєте ви назву вашої вулиці?»

ІІ. Основна частина. Змінимо наші вулиці.

! Завдання 1. Аукціон знань «Важливість вулиці у моєму житті».

-         Виберіть із запропонованих ознак ті, які свідчать про важливість

вулиці у вашому житті. Допишіть характеристики, які не увійшли до переліку.

( Додаток 1 )

? Запитання:

1)    Що вам подобається на вашій вулиці?

2)    Що вам не подобається на вашій вулиці?

(Записуємо відповіді на дошці. Об'єкти, які стали проблемними для нас та оточуючих, позначаємо червоним знаком оклику.)

! Завдання 2. Акція «Змінимо наші вулиці»

Крок 1. Обираємо проблему вашої вулиці.

-         Оберемо одну з проблем для вирішення.

Проблема 1. Вулиця завалена сміттям.

Проблема 2. На вулиці немає кущів, квітників, не насаджені дерева.

Проблема 3. На вулиці немає ліхтарів.

(Інші проблеми)

Крок 2. Складаємо план дій.

Згідно обраних проблем вирішуємо, хто може долучитися до вирішення проблеми:

1)    що можуть зробити діти, які живуть на вулиці?

2)    що можуть зробити ваші батьки?

3)    що можуть зробити представники органів місцевої влади?

4)    що можуть зробити сусіди, мешканці вулиці?

Крок 4. Готуємо звернення до жителів своєї вулиці.

За зразком:

                                          Звернення до жителів вулиці

   Шановні жителі нашої вулиці! Пропонуємо вам зробити нашу вулицю такою, щоб кожен міг сказати: «Це моя вулиця і вона є найкращою!». Ми пропонуємо вам провести День вулиці. Будь-ласка, залучіть до цього сусідів, друзів, школярів.

                                                                                                   З повагою учні школи

ІІІ. Заключна частина. Збережемо чистим довкілля.

Крок 5. Дискусія про власне ставлення школярів до  об'єктів природи і поведінки людей.

Крок 6. Пам'ятаймо про Правила дорожнього руху. 

-         Потрапивши на вулицю, ми стаємо пішоходами. А раз так, то зобов'язані

дотримуватися певних правил – «Правил дорожнього руху».

-         Що ж радять нам правила?:

1.     Пішоходи повинні рухатися, тримаючись правого боку.

2.     Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

3.     Пішоходам забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки

для себе та інших учасників руху;

б) раптово виходити на проїзну частину, в тому числі на пішохідний

перехід;

в) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, а також у

місцях, де встановлено огородження;

г) рухатися по дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок,

місць стоянки і відпочинку.

? Запитання:

-         Чи є на маршруті від дому до школи, і навпаки, місця, які потребують

знаків, які б привертали  увагу пішоходів та водіїв.

Крок 7. Виконуємо спільну справу.

   Вихід учнів разом з учителем в центр села з метою вручення зустрічним перехожим, відвідувачам магазину, сільської ради, медичного ФАПу порад:

                                                                   Поради

                                  « Як піклуватись про чистоту свого села»

                                               Шановні мешканці села!

   Ми, учні КНЗ «Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», звертаємось до Вас із пропозиціями щодо очищення села від сміття:

·        Просимо громадян села скидати сміття у спеціальні баки.

·        Зменшити кількість сміття.

·        Повторно використовувати все, що можливо.

·        Якщо є можливість, сортувати сміття.

·        Примушувати окремих жителів села прибрати біля своїх дворів.

·        Не засмічувати паркову зону біля Будинку культури та дитячої площадки.

·        Насаджувати більше дерев і квітів.

·        Щоб село було чистим, потрібно не смітити.

Доля планети у наших руках!

Крок 8. Домашнє завдання.

З допомогою батьків рознести складені звернення жителям вулиці.

Крок 9. Результат.

Повідомити в класі про дії мешканців вулиці.

                                                                                                                      

                                                                                                                     

 Соціалізація особистості молодшого школярав умовах навчального   середовища

   Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та  можливості самореалізації.

    Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та  уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою  у власних силах людиною.

    Таким чином,  зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – створення креативного освітнього середовища для соціалізації особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах.  

    Одне з головних завдань виховання сьогодні полягає в підготовці підростаючої особистості до вступу в доросле життя, до життєдіяльності в оточуючому її середовищі, яке має тенденцію до постійної зміни. Тому дитина загальноосвітньої школи має не тільки постійно пристосовуватися до конкретних умов, а й бути готовим до їх змін. Мова йде про вміння відповідно самостійно діяти в конкретних ситуаціях, що чекають на людину в соціумі. Отже, створення умов для формування основ соціалізації

особистості школяра є актуальною проблемою сучасної загальноосвітньої школи. 

    Соціалізація – це сукупність усіх соціальних процесів включення індивіда у соціальні відносини через засвоєння накопиченого соціумом досвіду, системи норм та цінностей, що дозволяють йому функціонувати як повноцінний член суспільства.

   Протягом навчання у початковій школі дитині необхідно засвоїти елементи етикету, символіки, навчитися розуміти   значення жестів, поз, міміки та пантоміміки, пов’язані з тілом і статтю, реалізовувати фізичні задатки, дотримуватись гігієни, режиму, сприяти оздоровленню організму, фізичному саморозвитку та психофізичному балансу.

   Ефективним середовищем для формування згаданих вище показників  соціалізації особистості молодшого шкільного віку зокрема, є оточення, в якому відбувається   взаємодія та встановлюються і розвиваються найбільш глибокі  особистісні контакти. Основна роль у створенні такого середовища належить педагогам, тому що основним видом діяльності школяра є навчально-пізнавальна. Саме вчитель має сконцентрувати свої зусилля на створення інкубаційного  навчального простору, який сприяв би формуванню в особистості таких структурних компонент соціалізованості, як  загальнолюдських цінностей, способу життя в колективі, незалежності, впевненості та самостійності, ініціативності та незакомплексованості, соціальної поведінки, яка схвалюється суспільством.

     Навчально-пізнавальна діяльність молодшого школяра значною мірою залежать від стилю взаємин, що складаються у них з учителем. Особливістю соціальної ситуації розвитку молодших школярів є те, що в їхньому житті з’являється вчитель, авторитет якого надзвичайно високий. Все мовлене ним сприймається дітьми як «істина в останній інстанції». У зв’язку з цим характер спілкування класовода і малюків набуває вирішального значення, особливо в період їх адаптації до школи.

    Шкільна соціалізація учнів початкових класів є ефективною за умови забезпечення єдності навчання і виховання дітей в дитячому садку, в стінах школи та сім'ї.

    Тільки за умов активно-позитивного впливу вчителя на дітей у них формуються впевненість у собі і своїх можливостях, надійність і захищеність, вміння легко налагоджувати взаємини з ровесниками, слухати інших, бачити позитивні риси та недоліки як свої, так і товаришів. Це вказує на те, що дитина входить у ритм шкільного життя без психологічних перевантажень, нервувань, тобто вона позитивно спрямована на все, що вимагає від неї школа.                                 У зв’язку з цим пригадується думка: тільки той Учитель, який не пригнічує, а підносить, не ламає, а формує, не диктує, а вчить, не вимагає, а довіряє, переживає разом з дитиною багато щасливих хвилин. Тож не забуваймо, що людство довіряє нам найдорожче – своїх дітей. А відтак велика відповідальність лежить на нас, педагогах.

  Молодший шкільний вік виступає основним етапом формування суб’єкта діяльності спілкування та пізнання. З початком шкільного навчання змінюється соціальна ситуація, яку утворюють єдині та неповторні специфічні для даного віку відносини між дитиною і середовищем. Специфіка процесу соціалізації учнів початкових класів пояснюється   підвищеною чутливістю кожної дитини до змісту власного «Я», що робить її сприйнятливою до зовнішніх впливів. Важливо, щоб освітньо-виховне середовище класу створювало у свідомості дітей позитивну модель поведінки.

   Освітньо-виховне середовище, в якому навчається дитина, повинно бути комфортним для вільного розвитку творчого потенціалу кожної дитини.         

    Розвиток системи духовно-моральних цінностей особистості не може проходити без її участі в суспільно-корисній праці, без проявлення активності, ініціативності, ентузіазму. Тому ми створюємо такі умови, в яких учні змогли б проявити свої знання, вміння та навички, оволодіти новими формами активності.

    Підсумовуючи усе вищесказане, ми можемо стверджувати, що соціалізація є одним з найважливіших завдань вчителя, адже діти входять у новий, значно ширший за їхню родину, соціальний круг, а вчитель початкової школи стає головним посередником у соціалізації дитини. Саме вчитель створює для дитини такі умови освітньо-виховного середовища, що допомагають розв’язати природно-культурні, соціально-культурні та соціально-психологічні завдання, без чого успішна соціалізація неможлива.

Урок мужності: « У полум’ї війни »

Головна мета Уроку:

· ознайомлення учнів з основними подіями визвольної, інтернаціональної, миротворчої місії військових контингентів рідної країни на території інших держав;

·   закріплення знань про такі поняття та категорії, як народ, нація, етнос, держава, громадянин і громадянські права та обов’язки, національно-визвольна боротьба, інтернаціональна допомога, бойові традиції, патріотизм, мужність, героїзм, подвиг, людяність, гуманізм;

·   зміцнення патріотичних, громадянських якостей учнів;

·   вшанування учасників бойових дій на території інших держав;

· формування ціннісного ставлення до рідної землі, суспільства, толерантного ставлення до інших країн і народів, почуття особистої відповідальності за збереження миру на Землі.

         При цьому варто зазначити, що починаючи з 2004 року, 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Цей день не випадковий. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану.

Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. Близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни», 290 українців не повернулись, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.

15 лютого 1989 року останній радянський солдат покинув територію Афганістану. Кожен, хто прослужив в Афганістані, виніс з тієї війни свої спогади, свій біль і життєвий досвід. Ця дата дає можливість кожному з нас відкрито поглянути на нашу історію, дати їй об'єктивну оцінку і зрозуміти, що головним героєм афганської війни був простий солдат, для якого військовий обов'язок був справжнім подвигом.

        Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах.

За 20 років близько 39 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України отримали бойовий досвід у міжнародних миротворчих операціях на територіях майже двадцяти країн світу. Серед них колишня Союзна Республіка Югославія (Боснія і Герцеговина, Хорватія, Східна Славонія, Македонія, Косово), країни Близького та Середнього Сходу (Південний Ліван, Кувейт, Ірак), країни Африканського континенту (Ангола, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Ефіопія та Еритрея, Кот-д’Івуар), Афганістан, Грузія, Таджикистан та Гватемала.

Сьогодні в Україні відзначається Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй, який було затверджено Указом Президента України від   30 квітня 2003 року   № 374/2003  «Про Міжнародний день миротворців», враховуючи вагомий внесок України у підтримання стабільності у різних регіонах планети та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН.

Про    це    забувати    не    можна!

Нехай на світі мирно буде —   сьогодні,   завтра,  назавжди!

ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ДІЇ

КУРС «МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»

Екологічна освіта підпорядковується одній меті – дати учням світоглядні цінності, а також, розвивати в них самостійність, звички до навчання протягом всього життя.

Саме з такою метою в початкових класах введено уроки для стійкого розвитку під назвою «Моя щаслива планета».

Стійкий (сталий) розвиток – це такий розвиток, який задовольняє потреби сучасного людства, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби.

На відміну від наявних шкільних курсів, що розглядають проблеми навколишнього середовища і надають учням лише теоретичні знання, курс «Уроки для стійкого розвитку» надає учням можливість визначитись із власними уявленнями щодо майбутнього і вибором власного способу життя.

Освіта для стійкого розвитку полягає у формуванні в людей стійких, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя. Такий спосіб життя дітей і дорослих передбачає певні дії в домашньому господарстві, школі та місцевій громаді для :

·        розумного споживання енергії та води;

·        зменшення марних витрат сировини;

·        зменшення викидання сміття;

·        збільшення частки екологічних продуктів у щоденних покупках;

·        зміцнення власного здоров’я.

Мета даного курсу – сприяти формуванню в учнів розуміння необхідності забезпечити стійкий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього  людства через зміну власної поведінки та способу життя.

Курс стосується способу життя учня у сфері повсякденного використання ресурсів (енергії, води, здоров’я, рослин, стосунків з іншими людьми, покупок та відходів). Тому його головною особливістю є взаємозв’язок  між змістом матеріалу курсу і життям учня та його родини. Хоча значну частину свого дня учень проводить у школі, найбільший вплив на дбайливе використання ресурсів і формування способу життя, орієнтовного на стійкий розвиток, він має вдома. Адже спосіб життя полягає в повторенні зранку до вечора щоденних дій, котрі впливають на ресурси та стан середовища : ранковий туалет і використання води, набір і походження продуктів, що споживаються на сніданок, дорога до школи, а після повернення зі школи – вибір покупок, використання  електроенергії й тепла вдома.

Курс «Уроки стійкого розвитку» дають вчителю важливі інструменти впливу на родину учня, взаємодія з батьками є важливим елементом на всіх етапах навчання.

Всі екологічні проблеми висвітлюються на місцевих матеріалах, пов’язуються  з місцевими ситуаціями, роблячи їх близькими дітям. На уроках обговорюється власний досвід, що його отримали учні і вчитель, а не екологічні проблеми взагалі. Діти отримують можливість відкриття й творення власного способу життя і власних цінностей.

Опрацювання кожної з основних тем курсу відбувається на чотирьох заняттях, кожен з яких має своє призначення.

Перше заняття – мотиваційно-організаційне.

На цьому занятті вчитель представляє причини вивчення теми, обговорюючи її важливість. Потім учні починають працювати в екокомандах.

Друге і третє заняття – практичні.

Основним змістом практичних занять є групова робота учнів в екокомандах, метод проектів, на що відводиться більшість навчального часу. Вчитель на цих заняттях пропонує питання для обговорення в екокомандах.

Четверте заняття з теми – підсумкове.

На цьому занятті учні представляють ті зміни, які відбулися після вивчення теми.

Особливо зацікавлюють дітей і вони працюють з великим бажанням на підсумкових заняттях, де застосовується метод проектів. Тут вони показують свою фантазію, свої таланти, своє вміння творити, створюють «шедеври». Наприклад, на підсумковому занятті з теми «Сміття як проблема людства» з  пустих пластикових пляшок, паперових упаковок, обгорток від цукерок, використаних одноразових ложок і виделок, газет,кольорових ганчірок, старих ґудзиків та інших предметів, які зазвичай викидаються, учні роблять щось корисне і красиве. Це нові іграшки, пташині їдальні, книжкові лікарні, саморобні записнички, стаканчики для олівців.

Учні зі своїми роботами, які виготовили на уроках для стійкого розвитку, створюють виставку-конкурс «Старим речам – нове життя», конкурс екологічних плакатів та малюнків «Голос Землі», добирають вірші, твори,  роздуми на тему «Збережемо Землю – почнемо з простих рішень».

На заняттях «Уроки для  стійкого розвитку» учні стають активними, залучаються до дій на користь довкілля у школі та місцевій громаді, а також активні у домашньому господарстві. Цьому сприяє проведення аудитів вживання ресурсів у домашньому господарстві, а саме: вимірювання відходів, вживання води та енергії.

На уроках стійкого розвитку застосовуються різні інтерактивні методи навчання:

·        дискусія та обговорення;

·        розв’язання проблем;

·        мозковий штурм;

·        робота в групах;

·        інтерв’ю;

·        анкети;

·        аналіз аргументів «за» і «проти»;

·        навчальні ігри;

·        метод проектів;

·        робота на місцевості (екскурсії та ін.);

·        виставки.

Ці методи дозволяють учням краще засвоювати навчальний матеріал і з  інших предметів, приймати активну участь на уроках, згуртовують, допомагають налаштовувати на дружні стосунки в класному колективі.

Застосування інтерактивних технологій в даному курсі допомагає вчителю і при викладанні інших предметів : Я і Україна (природознавство та громадянська освіта), читання, трудове навчання та ін., а також при організації виховної роботи.

Проводячи «Уроки для стійкого розвитку» можна зробити висновок, що цей курс – це натхнення до дії. Людина піклується про щось, коли бачить результат або вірить у нього. Коли дитина розуміє, що вона може діяти, вона починає «дізнаватися» і «піклуватися», поступово усвідомлюючи, що «її розумні дії принесуть користь не тільки природі, але і їй».

Отже, в курсі уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» об’єднані всі аспекти сталого розвитку, які є засобом входження дитини у  доросле життя.

На сьогодні сім’я кожного школяра має своє місце у системі екологічної роботи, впевнюючись, що завдяки опрацюванню курсу кожна дитина налаштована на позитивний успіх, на вироблення свідомої екологічної етики, нарощування досвіду інтелектуального потенціалу та колективної відповідальності.