Метою сучасної загальноосвітньої школи є
всебічний розвиток кожної дитини як особистості на основі розкриття і повної
реалізації її потенціальних можливостей, виховання громадянина, що керується у
своїй діяльності загальнолюдськими принципами.
Актуальність
досвіду з розвитку основ громадянськості полягає в побудові освітнього процесу
на основі впровадження норм та принципів сталого розвитку в морально-етичному,
правовому та гуманному аспектах.
В
основі результату досвіду :
-
комплексний розвиток знань, умінь, навичок
і ціннісних орієнтирів учня, що відповідають потребам сталого розвитку;
-
становлення особистісної позиції;
-
досягнення істотних змін у внутрішньому
світі дитини;
-
визнання людини основною цінністю;
-
отримання досвіду соціальної діяльності
учня.
Впровадження норм та принципів сталого
розвитку передбачає зміни в навчально-виховному процесі :
·
для вчителя – це перехід від передачі знань до
створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду;
·
для учнів – це перехід від пасивного
засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення.
Пріоритетними напрямками роботи з розвитку
основ громадянськості є : розвиток духовного потенціалу особистості на засадах
особистісно-орієнтованої педагогіки; розвиток критичного мислення; впровадження
норм міжособистісної та міжкультурної взаємодії на засадах принципів
толерантності; розвиток правової культури особистості; виховання активної
громадської позиції.
Розвиток базується на трьох головних елементах
: 1) самопізнання; 2) самонавчання; 3) прийняття самостійних рішень. Основна
ідея цього : учень – це активна творча особистість, яка здатна → пізнавати + саморозвиватися.
Алгоритм впровадження проекту з розвитку основ громадянськості складається
з таких етапів :
1етап
– планування роботи щодо даної проблеми;
2
етап – організація діяльності та впровадження проекту;
3
етап – створення сприятливого шкільного середовища;
4
етап – проведення оцінки діяльності впровадження проекту.
Впровадження проекту є цілісним технологічним
процесом.
1
етап впровадження – це :
1) визначення
та вивчення самої проблеми;
2) ознайомлення
з нормативними документами;
3) аналіз
науково-методичної літератури;
4) вивчення
основних вимог та критеріїв організації діяльності;
5) складання
плану роботи;
6) планування
заходів спільної роботи вчителя, учнів та батьків.
2
етап – це організація діяльності вчителя, учнів, батьків та впровадження проекту.
Технологічна карта проекту укладена за
послідовним тематичним принципом і передбачає ознайомлення школярів із
основними цінностями демократичного громадянства у таких змістових концентрах :
→
Я – людина
→
Я – член сім´ї
→
Я – учень школи
→
Я і друзі
→
Я і громада
→
Я – громадянин України
→
Я – громадянин світу.
3
етап – створення сприятливого середовища.
Сюди входить використання інтерактивних
методик під час організації розвитку громадянознавчого компоненту, спрямованих
на вироблення навичок громадянського
життя через виховну діяльність учнів : колективну, індивідуальну, диференційну,
творчу.
4 етап – оцінка діяльності з питань :
-
оцінювання результатів навчання і виховання за
процедурою ″ Після ″;
-
оцінка якості впровадження проекту ;
-
самооцінка роботи вчителя.
Сталий розвиток потребує побудови
навчально-виховного процесу, спрямованого на комплексний і динамічний підхід,
який враховує важливість критичного мислення, соціального навчання та реальної
участі особистості у житті колективу.
Важливою ознакою процесу є орієнтація на
виховання ключових компетентностей особистості, які дозволяють їй бути здатною
до самореалізації, розкриття творчого потенціалу, визначення свідомого
життєвого вибору і прийняття відповідальних рішень.
Таким чином, враховуючи пріоритетність
випереджаючої освіти для сталого розвитку навчально-виховний процес
спрямовується на комплексний розвиток знань, вмінь, навичок та ціннісних
орієнтацій у дітей, що відповідають потребам сьогодення.
Вчитель є вирішальною фігурою в реалізації даного
проекту. Тому професійна компетентність вчителя передбачає відпрацювання
власної системи роботи.
Суть проекту полягає у перебудові
навчально-виховного процесу таким чином, щоб дати учням такі знання й уміння,
які дозволили б не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному середовищі,
але й активно впливати на подальший гармонійний розвиток людського суспільства.
Серед основних шляхів розвитку основ
громадянськості в учнів є :
§ Формування
досвіду і цінностей, необхідних для сталого розвитку. Головна особливість
випереджаючої освіти для сталого розвитку полягає у тому, щоб змінити, у першу
чергу, характер мислення особистості, в основі якого – виважене та
відповідальне ставлення до своїх дій, активна громадська позиція.
§ Поглиблення
розуміння й усвідомлення важливості сталого розвитку колективом класу. Тобто
створення мотивації щодо необхідності переходу до принципів сталого розвитку,
яка передбачає формування певних ціннісних пріоритетів.
У цілому
робота над впровадженням норм та принципів сталого розвитку передбачає :
-
оновлення змісту роботи на засадах
прогнозування розвитку діяльності учнів, починаючи з навчання в початкових
класах, далі в старшій школі з подальшим прогнозуванням розвитку сучасного
суспільства;
орієнтація
на виховання учнів, які зможуть успішно само реалізуватися у життєвому
просторі.
Серед
найбільш ефективних методів розвитку ціннісних орієнтирів учнів, що
відповідають потребам сталого розвитку :
1. Проблемні
методи навчання і виховання, обумовлені високою мотивацією всіх учасників
освітнього процесу, можливостями реалізації атмосфери діалогу співробітництва.
В ідеї розвивальне навчання особистості.
2. Особистісний
розвиток – розвиток мислення, адаптивних здібностей і якостей, розвиток науково-теоретичного
мислення.
3. Інтерактивне
навчання – діалогова форма навчання, в результаті якої відбувається взаємодія
учасників педагогічного процесу на основі взаємопорозуміння, спільного
вирішення поставлених завдань. Завдання вчителя постійно й активно стимулювати
учня до самостійної творчої роботи, виконуючи роль проектувальника і
консультанта.
4. Проектне
навчання – залучення учнів до проектної діяльності, яка стимулює процес їх
саморозвитку.
Загалом, моральне виховання, виховання
громадянськості виступає основою культурного розвитку людини, тим початком, за
допомогою якого відбувається її соціалізація, а також закладаються ціннісні
орієнтації та моделі поведінки.
Моральні питання пронизують всю систему
навчально-виховної діяльності і є базовими для неї.
Тематика заходів з розвитку основ
громадянськості сприяє розвитку креативної
особистості для свідомого
життєвого ставлення до себе, гармонійних стосунків між людьми. Аналіз такої
дослідно-експериментальної роботи дасть змогу проаналізувати зміни, що стануться
в системі розвитку ціннісних орієнтацій, форм поведінки, характері
співробітництва педагога та учнів.
Результатом розвитку основ громадянськості
шляхом впровадження норм та принципів сталого розвитку має бути забезпечення
високого рівня морально-етичних принципів, гуманізму,соціальної справедливості.
Важливим моментом є забезпечення довгострокових дій з громадяноформуючого
періоду.
Список використаних джерел
1.
Вербицька П. В. Громадянська освіта у
системі роботи класного керівника. // Всеукраїнська асоціація ″ Нова Доба ″ :
Метод, посіб, - Львів : ТзОВ ″ ЗУКЦ ″, 2009.
2.
Висоцька О. Є. Концептуальні засади випереджаючої освіти для сталого розвитку.
// Джерело. Дніпропетровська обласна педагогічна газета. - №21 (30) червень –
серпень 2009 р. – Дніпропетровськ, ТОВ ″ Книга ″, 2009.
3.
Висоцька О, Є. Рекомендації для роботи над дослідно-експериментальною програмою
: ″ Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі
принципів випереджаючої освіти для
сталого розвитку на термін 2009-2015 рр. ″ // Джерело Дніпр. обл., пед.,
газети. - №21-24 червень – серпень 2010. – Дніпропетровськ, ТОВ ″ Книга ″,
2010.
Немає коментарів:
Дописати коментар