неділя, 8 січня 2017 р.

ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ДІЇ

КУРС «МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»

Екологічна освіта підпорядковується одній меті – дати учням світоглядні цінності, а також, розвивати в них самостійність, звички до навчання протягом всього життя.
Саме з такою метою в початкових класах введено уроки для стійкого розвитку під назвою «Моя щаслива планета».
Стійкий (сталий) розвиток – це такий розвиток, який задовольняє потреби сучасного людства, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби.
На відміну від наявних шкільних курсів, що розглядають проблеми навколишнього середовища і надають учням лише теоретичні знання, курс «Уроки для стійкого розвитку» надає учням можливість визначитись із власними уявленнями щодо майбутнього і вибором власного способу життя.
Освіта для стійкого розвитку полягає у формуванні в людей стійких, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя. Такий спосіб життя дітей і дорослих передбачає певні дії в домашньому господарстві, школі та місцевій громаді для :
·        розумного споживання енергії та води;
·        зменшення марних витрат сировини;
·        зменшення викидання сміття;
·        збільшення частки екологічних продуктів у щоденних покупках;
·        зміцнення власного здоров’я.
Мета даного курсу – сприяти формуванню в учнів розуміння необхідності забезпечити стійкий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього  людства через зміну власної поведінки та способу життя.
Курс стосується способу життя учня у сфері повсякденного використання ресурсів (енергії, води, здоров’я, рослин, стосунків з іншими людьми, покупок та відходів). Тому його головною особливістю є взаємозв’язок  між змістом матеріалу курсу і життям учня та його родини. Хоча значну частину свого дня учень проводить у школі, найбільший вплив на дбайливе використання ресурсів і формування способу життя, орієнтовного на стійкий розвиток, він має вдома. Адже спосіб життя полягає в повторенні зранку до вечора щоденних дій, котрі впливають на ресурси та стан середовища : ранковий туалет і використання води, набір і походження продуктів, що споживаються на сніданок, дорога до школи, а після повернення зі школи – вибір покупок, використання  електроенергії й тепла вдома.
Курс «Уроки стійкого розвитку» дають вчителю важливі інструменти впливу на родину учня, взаємодія з батьками є важливим елементом на всіх етапах навчання.
Всі екологічні проблеми висвітлюються на місцевих матеріалах, пов’язуються  з місцевими ситуаціями, роблячи їх близькими дітям. На уроках обговорюється власний досвід, що його отримали учні і вчитель, а не екологічні проблеми взагалі. Діти отримують можливість відкриття й творення власного способу життя і власних цінностей.
Опрацювання кожної з основних тем курсу відбувається на чотирьох заняттях, кожен з яких має своє призначення.
Перше заняття – мотиваційно-організаційне.
На цьому занятті вчитель представляє причини вивчення теми, обговорюючи її важливість. Потім учні починають працювати в екокомандах.
Друге і третє заняття – практичні.
Основним змістом практичних занять є групова робота учнів в екокомандах, метод проектів, на що відводиться більшість навчального часу. Вчитель на цих заняттях пропонує питання для обговорення в екокомандах.
Четверте заняття з теми – підсумкове.
На цьому занятті учні представляють ті зміни, які відбулися після вивчення теми.
Особливо зацікавлюють дітей і вони працюють з великим бажанням на підсумкових заняттях, де застосовується метод проектів. Тут вони показують свою фантазію, свої таланти, своє вміння творити, створюють «шедеври». Наприклад, на підсумковому занятті з теми «Сміття як проблема людства» з  пустих пластикових пляшок, паперових упаковок, обгорток від цукерок, використаних одноразових ложок і виделок, газет,кольорових ганчірок, старих ґудзиків та інших предметів, які зазвичай викидаються, учні роблять щось корисне і красиве. Це нові іграшки, пташині їдальні, книжкові лікарні, саморобні записнички, стаканчики для олівців.
Учні зі своїми роботами, які виготовили на уроках для стійкого розвитку, створюють виставку-конкурс «Старим речам – нове життя», конкурс екологічних плакатів та малюнків «Голос Землі», добирають вірші, твори,  роздуми на тему «Збережемо Землю – почнемо з простих рішень».
На заняттях «Уроки для  стійкого розвитку» учні стають активними, залучаються до дій на користь довкілля у школі та місцевій громаді, а також активні у домашньому господарстві. Цьому сприяє проведення аудитів вживання ресурсів у домашньому господарстві, а саме: вимірювання відходів, вживання води та енергії.
На уроках стійкого розвитку застосовуються різні інтерактивні методи навчання:
·        дискусія та обговорення;
·        розв’язання проблем;
·        мозковий штурм;
·        робота в групах;
·        інтерв’ю;
·        анкети;
·        аналіз аргументів «за» і «проти»;
·        навчальні ігри;
·        метод проектів;
·        робота на місцевості (екскурсії та ін.);
·        виставки.
Ці методи дозволяють учням краще засвоювати навчальний матеріал і з  інших предметів, приймати активну участь на уроках, згуртовують, допомагають налаштовувати на дружні стосунки в класному колективі.
Застосування інтерактивних технологій в даному курсі допомагає вчителю і при викладанні інших предметів : Я і Україна (природознавство та громадянська освіта), читання, трудове навчання та ін., а також при організації виховної роботи.
Проводячи «Уроки для стійкого розвитку» можна зробити висновок, що цей курс – це натхнення до дії. Людина піклується про щось, коли бачить результат або вірить у нього. Коли дитина розуміє, що вона може діяти, вона починає «дізнаватися» і «піклуватися», поступово усвідомлюючи, що «її розумні дії принесуть користь не тільки природі, але і їй».
Отже, в курсі уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» об’єднані всі аспекти сталого розвитку, які є засобом входження дитини у  доросле життя.
На сьогодні сім’я кожного школяра має своє місце у системі екологічної роботи, впевнюючись, що завдяки опрацюванню курсу кожна дитина налаштована на позитивний успіх, на вироблення свідомої екологічної етики, нарощування досвіду інтелектуального потенціалу та колективної відповідальності.