Сутність патріотичного і громадянського виховання як сучасного педагогічного процесу

У Національній стратегії розвитку освіти України головною метою системи освіти нашої держави є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості як відданого своїй державі громадянина, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.

Метою національно-патріотичного виховання є виховання молодої людини – патріота України, готового виявляти національну гідність, знати і відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, успішно само реалізовуватися в соціумі як громадянин.

У своїй роботі ми повинні орієнтувати дітей на загальнолюдські цінності: гуманізм, працелюбство, захист прав людини, критичне мислення, повага до культури різних народів, високий рівень знань, толерантність, розуміння, що земля – наш спільний дім, а світовий спокій - це злагода між людьми і державами – головна умова існування землі і людства.

Мета сучасного освітнього процесу - формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість.

Метою патріотичного виховання є формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців різного віку.

Провідні завдання виховання школярів зумовлено пріоритетними напрямами реформування виховання, визначеними Концепцією національно-патріотичного виховання молоді, до яких належать:

забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог;

реалізація індивідуального підходу до особистості;

сприяння набуттю молоді соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу;

формування почуття патріотизму і духовності, національної свідомості, любові до свого народу, його історії, держави, рідної землі, родини, гордості за минуле, і сучасне;

формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови;

виховання поваги до батьків, старших за себе, турбота про молодших та хворих;

виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

виховання таких якостей - працелюбності, зв´язку із природою, поваги до жінки, матері, толерантності;

спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності;

формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадського та конституційного обов´язку щодо захисту національних інтересів та незалежності держави.

Патріотизм - організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці.

Ідеї патріотизму мають бути основними та наскрізними в системі шкільного життя.

Двома головними концептуальними ідеями патріотичного виховання є український патріотизм та національна ідея.

Патріотизм є системоутворюючим поняттям національної свідомості і самосвідомості, яке визначається любов´ю до України, надії та віри у найкраще майбутнє, знаннями історії та кращими надбаннями народу, гордістю та відданістю своїй Батьківщині, готовністю до практичної діяльності на благо України.

Національна ідея як складова патріотизму є орієнтиром у системі виховання, у сфері соціалізації особи. Відображає усвідомлену та офіційно визначену стратегію патріотичного виховання.

Національна ідея є системою, яку складають інтелектуальні, духовні, історичні та інші цінності народу України.

Важливою складовою системи патріотичного виховання є громадянськість.

Громадянськість - це спрямованість особистості на інтереси держави та суспільства, формування демократичного, правового, соціального, державного устрою. Громадянськість відображає життя людини як громадянина, орієнтує на виявлення особистісного, громадянського, професійного і сімейного становлення.

Одним із важливих завдань громадянської освіти є забезпечення учнів практичними вміннями та навичками, а саме: формування критичної свідомості, прийняття свідомого рішення, здійснення вільного вибору; розуміння норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них, знання законів, основних прав людини, спільної праці на благо суспільства, формування особистої відповідальності та громадянського обов´язку, взаєморозуміння та взаємоповага до кожного.

Фундаментальною основою виховання мають бути духовність, патріотизм, моральність і гуманність - це саме ці цінності, які закладені в основі формування особистості.

.Процес впровадження системи патріотичного виховання в школі може здійснюватись у чотирьох формах:

як навчальний предмет,

як міжпредметна форма діяльності,

як організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання),

як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці.

Складовими системи патріотичного виховання у школі є виховання:

громадянськості;

духовності;

моральності;

гуманності.

Виходячи з цих настанов і визначаються основні форми і методи патріотичного виховання у сучасній школі.

Патріотизму не вчать, його виховують.

Принцип національної свідомості й українського патріотизму вимагає утвердження в учнів громадянських почуттів, української національної гордості й людської гідності громадянина України, державницької ідеї, вболівання за долю самостійної Української держави, готовності стати на захист незалежності України, виявляти шанобливе ставлення до українських державних символів.

З метою втілення ідеї державності треба інформувати учнів про найважливіші суспільно-політичні й економічні події в Українській державі та за рубежем. Весь виховний вплив спрямовувати на виховання в кожної дитини високого громадянського почуття приналежності до України, її народу.

Патріотичне виховання передбачає, що якості патріота формуються гармонійно за такими напрямками:

. Історико-патріотичне виховання - має на меті знання історичного минулого України;

. Героїко-патріотичне виховання має на меті формування готовності до подвигу в ім'я Батьківщини;

. Військово-патріотичне виховання має на меті формування патріотичних почуттів відповідно до вимог Конституції України та Законів України про захист Батьківщини.

Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів. Основними формами патріотичного виховання школярів є:

інформаційно-масові  (дискусії, диспути, конференції, філософський стіл,  інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, жива газета, створення книг, альманахів);

діяльнісно-практичні (творчі групи, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);

наочні (шкільні музеї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватись таких принципів:

·національної спрямованості - передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;

·гуманізації виховного процесу - вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

·самоактивності і саморегуляції - сприяє розвитку у вихованця субєктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

·культуровідповідності - передбачає єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

·полікультурності - інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невідємну складову культури загальнолюдської;

·соціальної відповідності - обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.

Успішне виховання патріотичних якостей у дітей неможливе без участі сім´ї як у вихованні власних дітей, так і в демократичних процесах, які відбуваються в Україні.

Батьки і діти бачать реальні перспективи розвитку України, вірять у її майбутнє і пов´язують його з долею власної сім´ї. Патріотичний оптимістичний тип сім´ї створює ідеальні умови для виховання патріотизму і як у окремої особистості, так і всієї родини в цілому, але слід враховувати умови, які мають значний вплив на цей процес.

Виховання людини триває майже все життя, але особливе значення воно має у період її росту й розвитку.

Виховання патріотизму в школі має величезне значення, оскільки мова йде про долі сьогоднішнього і майбутнього поколінь, оскільки наші молоді сучасники повинні не тільки володіти належним об'ємом знань, але вони повинні стати зрілими духовно і інтелектуально.

Звідси - гостра необхідність у вихованні патріотизму в школі, яке на основі позакласної роботи виховуватиме в молодому поколінні якості: доброта, відвертість, гідність, співчуття, благородство.

Школа покликана піклуватися про формування психології дитини, у вихованні її у дусі терпимості і братської любові до людей, школа зобов'язана навчити молодих людей умінню розрізняти добро і зло. Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою відноситися до почуттів інших, бути не байдужим до трагедій Вітчизни і народу.

Формувати патріотизм у молодших школярів потрібно з першого класу. Для цього необхідно: оновити його зміст, урізноманітнити форми та методи більш сучасними (метод проектів, інтерактивні технології), які б давали можливість залучити школярів до відповідної діяльності, забезпечували процес спілкування з однолітками з питань патріотизму, сприяли вияву інтересу до історії свого народу, своєї родини, залучала родини учнів до участі у виховній роботі школи; розробити програму, яка б дозволяла систематично використовувати елементи народної педагогіки, традиції національного виховання; сприяла розвитку творчості молодших школярів, дозволила оновити матеріали музеїв або куточків історії своєї родини, населеного пункту, як результат проведеної роботи з патріотичного виховання.

Традиційні усталені форми і методи: розповіді, бесіди, свята, конкурси, змагання, зустрічі з односельцями, ветеранами ВВВ, екскурсії, перегляд фільмів, участь в акціях, читання та обговорення книг з патріотичної тематики тощо. Серед сучасних форм і методів: метод проектів, КТС, метод ситуацій, відвідування і перегляд художніх виставок, музеїв, диспути, ігрові методики, участь в акціях (добродійних, екологічних) тощо.

Разом з тим, можна назвати й такі основні методи і форми роботи, що сьогодні активно використовуються: розповідь вчителя, бесіда, міні-дискусія, опитування, інтерв´ю, анкетування, інтерактивні технології (мозковий штурм, обговорення по групам), метод проектів; ігрові методики (ігри-мандрівки, козацькі забави, історичні подорожі у часі, змагання тощо), творчі завдання та роботи учнів (вікторини, складання ребусів, кросвордів, конкурси малюнків, міні-оповідань, казок).

Метод проектів - одна з педагогічних технологій, яка сприяє реалізації особистісно-орієнтованого підходу в патріотичному вихованні дітей, стимулює інтерес учнів до проблеми, дозволяє оволодівати їм необхідними знаннями і навиками для її вирішення, організовувати проектну діяльність щодо вирішення проблеми, а на виході - практичне застосування отриманих результатів.

Патріотичне виховання школярів в сучасних умовах неможливе без застосування інтерактивних (дискусійних методів). Найбільш дієвими методами виховання тут є інтерактивні технології, зокрема, міні-диспути, мозковий штурм, обговорення по групам та метод проектів.

Виховання патріотизму у школярів передбачає застосування великого арсеналу виховних форм і методів, які типуються за організаційною формою. Серед них слід назвати такі форми роботи як індивідуальна, групова, колективна, масова, самостійна, систематична, епізодична, домашня тощо.

Складовими виховного позакласного процесу є безпосередній контакт із учнями, пробудження у них глибоких емоційних переживань, що впливають на почуття, сприяють розумінню сутності патріотизму.